ОПЕРАЦІЯ «ЖИВИЙ ЩИТ», або Яку державу будує Янукович
ОПЕРАЦІЯ «ЖИВИЙ ЩИТ»,
або Яку державу будує Янукович
Серед потоку інформації, що заполонила політичний ефір за останній місяць, майже непоміченим пройшло оце повідомлення «Української правди» від 23 квітня:
«Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов закликав підлеглих замислитися над способами запобігання використання опозицією непарламентських форм боротьби з новою владою. <lj-cut>
Про це він заявив у п’ятницю на розширеній колегії МВС за участю керівників регіональних підрозділів відомства, повідомляє «Обком» з посиланням на УНІАН.
«Напрямок наступний — забезпечення громадського порядку та безпеки дорожнього руху. Актуальна тема, особливо в умовах сучасного забезпечення громадського порядку. /.../ Всі розуміють, що таке «непарламентські форми боротьби». Робота нам усім. Тому забезпечення громадського порядку — це тема, над якою ми повинні попрацювати».
Що це за робота і як її виконують, уся країна побачила на другий день у суботу, 24 квітня, під час пікетування Верховної Ради, коли та приймала ганебний закон про Чорноморський флот.
Я ходив на мітинги у Києві в різні часи, у тому числі при Кучмі. Але ніколи ще не доводилося бачити будівлю парламенту оточеною такою кількістю міліції. Ці потрійні кордони з ОМОНу в повній амуніції, це відгородження цілого кварталу — явище для Києва геть небачене. Навіть Кучмі, з його схильністю до авторитаризму, вистачало розуміння, що надмірна демонстрація сили не заспокоює ситуацію, а тільки дратує людей, і що парламент — це майданчик для висловлення всіх поглядів, що це територія воістину спільна і цінна для всіх політичних сил.
А найдужче вразила навіть не чисельність міліції, не атмосфера загальної конфронтації, а рядові прибічники регіоналів уздовж парламентського паркану за отими уніформованими кордонами. Переважно жінки, багато людей літнього віку. Вони стояли мовчки і дивилися на все, що діється, цілком байдуже — чи намагалися ту байдужість удавати.
Те саме повторилося і вчора: знову мовчазні люди із синьо-білою символікою, багато хто — за рознарядкою (на власні очі бачив «бригадирку», яка робила перекличку згідно зі списком: прізвища, імена, по батькові, номери мобільних), і знов довкола цієї масовки — кордон патрульних і «Беркуту».
Усю ту міліцію зігнали під таким приводом: аби не допустити сутички протиборчих таборів. Але режим діє з грацією слона в посудній крамничці. Бо, якби Верховну Раду оточувала просто міліція, тоді б це було автоматичним визнанням страху зграї регіональних «тушок» перед опонентами. А так — звезли прибічників, створивши пристойну нагоду для силового втручання. Просто використали людей як живий щит.
Важко собі навіть уявити, наскільки схиблену і звироднілу свідомість треба мати, щоб придумати отаке. Чи може ще хтось, хто при здоровому глузді, повірити в балачки про злагоду, стабільність і т. ін.?
Ясна річ, робиться те, аби зіштовхнути українців лобами і, запровадивши надзвичайні заходи, владарювати неподільно.
Я не політолог, не належу до жодної партії. Та не треба мати партійного квитка, щоб зрозуміти: в Україні стрімко й нахабно утверджується поліційний режим.
Але перетворити Україну на Росію, на Китай, на Білорусь або на Узбекистан ми не дамо.
Дмитро Десятерик
Фото: "Українська правда"