категорії: література
Цілуй її...
Цей вечір ми запланували давно. Сіли, як любимо, у кутку. Відвідувачів було мало, тільки ближче до естради доволі велика компанія. Зачепився за них поглядом. І вечір повалився.
АрхівВсі
Автор
Теґи автора
абсурд, Гоголь, голівуд, ДніПРО, Дніпропетровськ, документальне кіно, екзистенційна географія, Київ, Кохання.., нацизм, неігрове кіно, Нью-Йорк, політика, рок, Росія, соціальна тематика, стріт-арт, толерантність, Фотографія, французьке кіно
ВсіОстанні коментарі
dmytro (анонімно) ↓
Про стиль бразильського графіті «пішісао»
патріот (анонімно) ↓
Вони з майбутнього. Із чийого?
Jktu (анонімно) ↓
Інтерв'ю з Тарасом Прохаськом про місто Ялівець
o (анонімно) ↓
«Вальс із Баширом»: вальс зі смертю
punk (анонімно) ↓
Панк як свобода чи її відсутність
punk (анонімно) ↓
Панк як свобода чи її відсутність
Vanya (анонімно) ↓
Умерла Леся Ставицька
Петр (анонімно) ↓
Кіно 10 - Бульба2
зюзя (анонімно) ↓
Кіно 10 - Бульба2
Тадей (анонімно) ↓
Тільки мій Дніпропетровськ
Рок-сцена Дніпра: легкий подих у затінку домен
теґи: И Друг Мой Грузовик, Jungleman, Peel Off The Bass, Гражданин Топинамбур, ДніПРО, Дніпропетровськ, ИДМГ, СахАра САхара, альтернативний рок, джаз, дніпрок, рок-музика
На той момент, коли у другій половині 1980-х по всьому перебудовуваному СРСР рок вийшов з підпілля – та навіть не вийшов, а вибухнув, як гейзер, – він для багатьох таких, як я, став більш ніж музикою: чимсь на кшталт релігії, ідеології, способу життя водночас. Досить було ввімкнути магнітофон – і радянська реальність зникала геть чисто. Хотілося лишень, аби звучало те чаклунство не тільки у магнітофоні. Щоб відчувалася масова спільність інтересів, щоб гули переповнені зали. А якраз з отим було скрутно.
категорії: кіно, кінорецензія
«District 9». Десятий округ
Фантастики на екрани щороку виходить чимало. «Дев’ятий округ» (чи «Дев’ятий район» — «District 9») міг би бути черговим фільмом-одноденкою з цього потоку. Історія тут здається добре знайомою: до Землі наближається чужопланетний корабель у вигляді велетенської літаючої тарілки; він загрозливо нависає, правда, не над кіногенічним американським мегаполісом, а над околицею південноафриканського Йоганнесбурга; на його борту — 2 млн. чужих, і схожі вони на двоногих креветок.
Про «Мистецький Арсенал»
Важливо підкреслити, що то не було «відкриття музею», як написав дехто з колег, а саме експозиція «De Profundis» («З глибин...» — перший рядок 129-го псалма «З глибин взиваю до тебе, Господи») у рамках Днів Мистецького Арсеналу. Попередні виставкові проекти ініціювалися приватними особами або громадськими структурами; відмінність «De Profundis» у тому, що вона проведена державою і більш-менш відповідає проголошеному формату «Арсеналу» як такого собі комбінату культурних надбань.
категорії: кіно, кінорецензія
Безславні покидьки режисера Квентіна Тарантіно
теґи: "Безславні покидьки"
Кожного фільму Тарантіно чекають. Кожний фільм Тарантіно викликає ажіотаж. Кожний фільм Тарантіно залюбки критикують з усіх боків. І починають чекати на новий. Те ж саме діється довкола «Безславних покидьків». Здебільшого режисерові закидають втрату легкості у побудові діалогів, крихкотілий, драглий сюжет, недостатню гостроту дії, самоповтори.
Земляни: Про парк наївної скульптури у Дніпрі
теґи: Дніпро (Дніпропетровськ), мистецтво рома, народ рома, наїв, наївна скульптура, наївне мистецтво
Про те, що у Дніпропетровську існує парк незвичайної скульптури, я дізнався два роки тому практично випадково — з короткого фоторепортажу в журналі «Наш», який уже припинив існування. Візит туди все відкладався, доки нарешті цього літа, в черговий приїзд до міста, я не сів у маршрутку й не вирушив через Залізничний міст на лівий берег Дніпра.
