dmytro (анонімно) ↓
Про стиль бразильського графіті «пішісао»
патріот (анонімно) ↓
Вони з майбутнього. Із чийого?
Jktu (анонімно) ↓
Інтерв'ю з Тарасом Прохаськом про місто Ялівець
o (анонімно) ↓
«Вальс із Баширом»: вальс зі смертю
punk (анонімно) ↓
Панк як свобода чи її відсутність
punk (анонімно) ↓
Панк як свобода чи її відсутність
Vanya (анонімно) ↓
Умерла Леся Ставицька
Петр (анонімно) ↓
Кіно 10 - Бульба2
зюзя (анонімно) ↓
Кіно 10 - Бульба2
Тадей (анонімно) ↓
Тільки мій Дніпропетровськ
Автор трьох симфоній, балету «Гагаку» за новелою А. Рюноске «Муки пекла», безлічі оркестрових, хорових, вокальних і камерних творів, Вікторія Польова сьогодні є одним із найцікавіших і найяскравіших українських композиторів.
Нова робота Кіри Муратової має заворожливу для будь-якого уважного дослідника якість подвійності, в певній мірі властиву всім її фільмам останніх років. Драматургія «Мелодії для катеринки» поєднує простоту й навіть дидактичність основної оповіді з численними жестами відсторонення, закарбованими у паралельних мікросюжетах, візуальний бік є надмірним композиційно й одночасно ґрунтується на прозорих, виразних образах.
До 50-ї річниці Київського метрополітену оголошено конкурс. Кожен може написати твір на тему «Я люблю метро» і протягом грудня надіслати до головного офісу, що на проспекті Перемоги. Переможців заохотять ювілейним проїзним квитком (цікаво, на який термін?) та іншими цінними подарунками.
Дніпропетровський гурт «...И Друг Мой Грузовик» — із тих, на жаль, не надто поширених музичних формацій, що поєднують безперервний артистичний пошук із переконливістю результатів Уже сама поява «ИДМГ» схожа на ефектний експеримент: коли в серпні 1997 року на околиці Дніпра (Дніпропетровська) місцеві ентузіасти вирішили провести рок-фестиваль «Кар’єр»...
Нам знову гаплик. Урятувалось якихось кількасот тисяч багатіїв, бюрократів та наближених до них осіб — ніщо супроти нинішніх шістьох мільярдів. Тобто ми з вами, любий читачу, вже мертві. А нас попереджали. А ми — як завжди. Ще й дивуємося, чого це раптом усе полетіло шкереберть.
Молодий російський режисер Павєл Бардін — автор драми «Росія 88», що набула небиякого розголосу. Фільм викликав гостру реакцію і в Росії, й в Україні, адже він розповідає про будні московської банди неонацистів, очолюваної харизматичним лідером на прізвисько Штик (Пьотр Фьодоров; він також співпродюсер картини). Як гість київського фестивалю «Молодість», Павєл дав це інтерв'ю.
Тоні Гатліф — один із найбільш оригінальних європейських режисерів. Живучи у Франції, він, насамперед, є найвідомішим на сьогодні кінематографістом із народу рома (циган). Його фільми небагатослівні, часом майже позбавлені лінійного, чітко вибудуваного сюжету, але поетичні та музикальні.
