та дурна ця ступка, і бенюк теж дурне. він в "кандагарі" теж не надто приєне зіграв..

ай краса. можливо скоротити до висвітлення світогляду ступки й прямо викладати на рагу.лі

хм. я теж із цим стикався, коли тегував слова "Україна" і "Росія". негарно виходить

не закінчив речення:

тому що фільмам "Фабріки мрій" не бракує якогось особливого єднання з народом....

Зачем коверкать Гоголя переводом? Читать в оригинале - что может быть прекраснее? Отвратная шароварщина.

Нічого поганого в тому не вбачаю... Якщо вже говорити про історичний ландшафт- то хай уже ніде нічого не будують- бо це цілковите знищення ландшафту, так? Дурня, місто розвивається, у спальному районі людям хоч знайлось місце, де провести час із сімєю. Європейського рівня центр, назва цілковито відповідає йому, такого в Києві ще не було. Можете протестувати, та шататися по пустирях та закоулках, дивитися на пагорби,розпивати там пиво і таке інше...і говорити про культуру. кошмар у тому, що обмеженість куди не крути...

цікаво, треба буде подивитися)

Ой, Павел, пожалуйста, еще пишите! Я давно таких умничающих напыщенных дураков не встречала! :) С удовольствием Вас почитаю. Даже больше не буду констатировать вышеназванный очевидный факт.

ну я би сказав, що як як і Бартон, Шванкмайер натиснув на спецефекти. Фільм побудований за принципом балету з увертюрою і нескінченним обертом комбінацій обмеженої кількості учасників. А головне необхідність попереднього ознайомлення з лібрето. Винахідливість ефектів Яна помітніша в силу повсякденності та побутовості їх матеріальної бази. Глядач бачить з чого це зроблено і дивується власній недотумкувасті "Як це я сам такого не придумав", але тут таки знаходить собі естетично-етичне виправдання "Якого рожна мені така гидота". У Бартона глядач апріорно іде на роботу естетських професіоналів, поряд з якими себе і ставити не варто, просто насолоджуйся легкістю і дивовижністю картинки. Саме химерність та неестетичність робить Шванкмайерівську Аленку модерністською, а технологічна віртуозність Бартонівської Аліси вивела її на пост-модерний рівень.
Крім того Бартон наважився на твір самодостатній у своїй конкретиці, що за великим рахунком не є екранізацією, а радше плагіатом))
Шванкмайер кинувся в іншу крайність. Відкинувши слова, створив німий сон рябицабесенької кобилки, що напередодні познайомилась з твором Керролла. Відсутність слів додала пікантної багатозначності та полісемантичності.
Було б цікавіше подивится на спільний проект цих двох режисерів, чесно кажучи, аніж на окремо кожного.

Ви вже вдруге прощаєтесь) Все таки репутація Керролла навіть в окремо взятих очах для вас важливіша, бачу, за власні обіцянки.

Приклад з Прустом і Сатром це приклад різності світоглядів, а не паралель конкретно до Керролла та Бартона.
Ну і стосовно аудиторії) Касовий збір цього фільму є яскравим доказом того, що дивились цей фільм і ті, хто читав, і ті, хто не читав, а також ті, хто зрозумів чи не дуже.
Стосовно пережованості ефектів, то аналогів я не знайшов би, ні в самого Бартона, ні в когось іншого. І до речі, очі закочують саме в більшості випадків завдячуючи цим от ефектам. Керроллівський твір став не поганим приводом продемонструвати їх світу, я гадаю. І я ще раз підкреслюю – та й ви самі це утвердили- що репутація Керроллівського шедевру від фільму аніскілічки не постраждала)

"Те, кто закатывает глаза от Бертоновской экранизации, книгу либо не читали и читать не будут, либо просто ее не поняли."
Якщо ж вас оповиває обурення, що хтось, на вашу думку, недоречно закочує очі, саме тому, що їм не дано в силу своєї обмеженості осягнути глибину думок Керролла, то це вже дискусія не в площині кінорежесури, а радше в площині упередженого снобізму, до тих хто і книгу оцінив і у фільмі знайшов розраду та розвагу. Чого і Вам бажаю)

Нда, Ваши ответы мне даются по народному принципу "в огороде бузина..." :)
Во-первых, в анонсах не говорилось, что режиссер Бартон снял подчеркнуто примитизированную версию "Алисы" для развлечения массового зрителя и при этом не постеснялся использовать оригинальное название.
Во-вторых, из Кэрролла я мессию не делаю, Господь с Вами! :) Но если пользоваться Вашими примерами, то, допустим, Кэрролл у нас Сартр, а Бертон тогда Пруст?! Вам самому не смешно?
Зачем голливудские господа сняли фильм? Ответ простой – чтобы денег заработать. Потому что талантливый режиссер, на мой взгляд, в другом случае не опускается до примитивизации умной книги, которую берется экранизовать. Он может сколь угодно изменить сюжет, добавить и убрать героев, внести свои линии, параллели и меридианы, но для того, чтобы показать себя глашатаем примитивизма и пережеванных самим же собой кинематографических трюков, наверное, стоит иметь какие-то особые причины. Я вижу только одну – поистратился, наверное, деньги понадобились.
Насчет "до слез обидно" это я чересчур эмоционально высказалась. Книги Кэрролла проверку временем прошли, а фильмов по его произведениям еще наснимают немало. Те, кто закатывает глаза от Бертоновской экранизации, книгу либо не читали и читать не будут, либо просто ее не поняли. Те, кто книгу читал, понял и любит, не будут смотреть этот фильм, а если их случайно на просмотр занесет, как меня, тот поплюются и забудут.
Почему фильм снят плохо, Вам и всем остальным профессионально объяснил автор рецензии.
Я не профессионал, но мнение автора разделяю. Он еще мягко написал.
На этом позвольте откланяться. :)

Можливо все ж таки варто почути думку дітей, для яких цей фільм і створювався? Мої діти його з задоволенням подивились і сказали, що фільм обалденно класний. То навіщо шукати якісь там скриті підтексти?