— спільнота блогів про культуру
Архів
Автор
Коментарі
Ну-ну, поясніть но мені, тупому, зміст описаного мною уривку. Шокуючий уривок – це, дял прикладу, розстріл задля розваги беззахисних євреїв німецьким офіцером в "Піаністі", або ж снайперські забави в "Списку Шиндлера". Не плутайте лайно з мистецтвом.
На жаль, сьогодні поняття «розбиратись в сучасному мистецтві» — це вміння переконати себе, що ти бачиш в купі гною глибокий філософський зміст і культурну цінність.
Знаєте, напевно ви праві, час вже настати кінцю світу. Бо лише він врятує нашу країну від консерватизму, любові до красивої картинки і небажання думати. Єдине, на що ми здатні – компенсувати власне нерозуміння чогось цитатами шокуючих уривків.
А ще особисто мене шокує ненависть до натуралізму та любов до "чорних прямокутників". Наш народ прагне, шоб йому диктували, що дивитися, а що ні.
Мені більше подобається як вона собі ножицями клітор відрізає
Значить так, розповім один щматочок з фільму: жінка б'є чимось важким свого чоловіка по яйцях, кидається йому дрочити і він кінчає кров'ю. Вибачте за брутальність, але так і було. А потім, поки він непритомний, вона просверлює йому ногу і вкручує туди жорно. Панове, якщо це хоч якимось боком мистцетво, то пора би вже кінцю світу прийти.
П"ять днів на тиждень це мій точний маршрут...
Чесно, але мене ніколи не дратувала ця "близкість з народом"... навпаки можна побачити і почути стільки цікавого... я люблю в метро за людьми спостерігати...
а на ескалаторі людям посміхатися ( хоча в більшості випадків на тебе як на хвору дивляться, але інколи й у відповідь посміхнуться)
Северине, наші маршрути співпадають, сподіваюсь, що я ніколи не попадала в число людей, що вас дратує, хоча світ досить тісний і все в ньому можливо...
Як я Вас розумію...чудово розумію (с)
Давно хочу посмотреть это кино, в кинотеатр попасть не удалось... Этот 1 сеанс попал в самое неудобное время и погоду.
ніде не можу знайти фільм скачати
Маю надію що в тебе прокинеться совість і ти хоча б трішки поваги до солдат які боролися з фашизмом. Також тобі потрібно заспокоїти свій антисемітичний настрій.
обожнюю метро. я далеко не щодня ним користуюся, але люди, що там рясно снують, мене безкінечно радують і надихають. а ще це швидко.
Сидячи спинкою до напрямку руху, обличчям до тебе сидять ті, хто захотів сісти спинкою проти напрямку руху, а також ти дивишся збоку на тих, хто сидять боком :)
або я сліпий, або там також є і місця спинкою до напрямку руху, тобто у людей принаймні є вибір
чудово в ньому люди сидять "обличчям до обличчя", бо це надуманий недолік.
Чудова стаття, Дмитре! Як людина що 25 років з дня у день користується цим нещастям, не можу не погодитись з усім написаним. Від себе додам: найбільше, що мене дратує в метро – це навіть не реклама і не тарифи, а... люди. Гадаю, кожен, хто їздить по червоній гілці від станції Святошин до станції Вокзальна мене розуміє :)
"усі мають сидіти обличчям до обличчя, ніби контролювати одне одного, — таке є тільки у (пост)радянських вагонах"
http://improvintoronto.com/wp- content/uploads/2009/01/subway -car-interior.jpg
типовий радянський вагон :)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Я ж просив моралістів не турбуватись)