"забавками Президента" Арсенал (а також музей(-ний комплекс) в Батурині, і навіть таку сокровенну річ, як ушанування пам'яті жертв Голодомору) називають ті, хто стоїть осторонь цих процесів та явищ. Не рідко, ті хто зобов'язаний виконувати розпорядження Президента, просто ігнорують їх, звалюючи відповідальність за не зробленість-недоробленість на нього.
Те, що В.А. наважився назвати (поки що бодай тільки в планах) музей іменем Мазепи, в той час, коли чимало людей продовжує сприймати гетьмана "зрадником", викликає в мене повагу до Президента.
А стосовно проблеми наповнення експонатами, то проблема полягає у відсутності самої культури (разом з відповідним законодавством) про меценатство. Сподіватись на те, що художники та музеї стануть в чергу дарувати твори Арсеналу, бо "престижно" -- то наівно.

я чекав кровяки щонайменше в об'ємах кілбіл, а тут взагалі ніц цікавого. тарантіно здається, зрадив і собі, і кіно одночасно в цій картині. Все на стільки примітивно і спрощено, що виглядає за Фройдом на компенсаційний сон пристарілого єврея. Зрештою вона так і було. Голівудський бомонд втілив свої марення. І взагалі фільм тре було назвати "Єслі би да каби ва рту вираслі гріби"
Коротше, фільм може бути цікавим хіба що з точки психоаналізу

Молодці, що зробили таку річ. Думаю, що парк це краще, ніж сміттєзвалище. І з фото видно, що люди старалися й робили від душі. Герої гарні, а тарілка – взагалі, поза конкуренцією! Можна побажати творцям парку тільки терпіння і успіхів. Якщо випаде нагода побувати у Дніпрі, то відвідаю парк, якщо він ще там буде.

Мій ЖЖ: http://d-desyateryk.livejourna l.com/. Тут я вивішую практично все більш-менш добре написане, плюс власні фото.
А моє офіційне місце роботи – газета "День": www.day.kiev.ua.
Ще я інколи пишу в московський кіножурнал "Искусство кино" – причому відправляю туди найкраще – але він погано доходить до України і сайт дуже повільно там оновлюється.

Гарно. Не хочеться коментувати – мізків уже торкнулися осінні "приморозки на нервовому грунті". Згадується тільки чогось Стусове "і не жив, і не жаль..."

нє!треба саме рибок!коти живуть у нашому світі!а рибки в окремому – підводному. тому годування рибок відображає сутність порятунку світу.о як.)

великі справи починаються з малих)чому б не спробувати для почтаку помиритися з мамою або нагодувати рибок?)))це теж свого роду порятунок світу, і для цього зовсім не потрібно чекати аж до наступного літа)

оце так вклонився!!! дяка за щирі слова і суть – ГЕНІЙ ВІЛЬНОГО МІСЦЯ!!!
приєднуюсь серцем і розумом!!!
а от час може б і самим треба наближувати ;)

Думаю: все ж таки, як добре, що в нас дозволяють "художникам" виставляти свої "художества" відносно вільно. І їм не приходиться на знак протесту виставляти свої відразливо-негарні голі тіла. :)

головне не мовчати .. система повинна відчувати тиск громадськості бо всі станемо планктоном

Умови майже склалися. Тікі фордів (і багато чого іншого) Україна не виробляє...

Так у тому і справа, що останні десять років з*явилася думка про те, що все в принципі однаково цікаво і рівноправно. Це нівеляція, спричинена постмодернізмом. Є речі неприпустимі, маргінальні, дешеві, але постмодернізм прирівняв їх до якісних.