можу сказати що для нашого часу Ви – справжній герой.
На продовження Вашої думки, Дмитре, мистецтво обумовлене присутністю жорстокості?
Коли (якщо) настане великий лохотрон під назвою ЄВРО 2012, багато таких звіряток попрощається з життям – почнуться зачистки у місті :((( Було б добре, якби до того часу більшість з нас вчинили за прикладом Дмитра, забравши кицьку чи собачку з вулиці.
переглянула сьогодні. фільм на трієчку(
місцями дуже статичний, місцями затягнутий, місцями висмоктаний з пальця.
кейт вінслет... роль ханни для неї – надто груба. та і говорить у фільмі переважно односкладово – як шварц в "термінаторі")))
долдрі – явно не мій улюблений режисер)))
"то мелодрама — це її межа, і нічого серйознішого вона при всьому бажанні зіграти не спроможна" – і що цікаво мається на увазі під "серйознішим"??
нічого розслабленого в цьому кіно не помітив....
цікава письменниця і чудове інтерв"ю.
a мініатюри, як на мене, дещо нагадали "Джалапіту" Емми Андієвської.
Я читав "Острів Крим" у 16 років, коли його друкували у журналі "Юність". Він мені страшенно тоді чомусь сподобався. "Чомусь" – тому, що нічого там не зрозумів. Тобто весь сенс роману залишився для мене тоді повністю закритим.
Потім я читав його прозу 60-х років, і вона була набагато гіршою. вся ця "затоваренная бочкотара" і модний чувак, якого дівчата не люблять, тому що він негарний... Мабуть, Аксьонов – письменник одної книги, яка, до речі, не має ніякого відношення до його репутації, що сформувалася на 20 років раніше.
А взагалі мені найбільше подобається аксьонівська мутація – Євгєній Попов. Не знаю, наскільки він свідомо "змутований", але, як то кажуть, "все на лицо": шістдесятницька обгортка, у якій загорнуто щось дуже дивне. Немов би Окуджава раптом заспівав би "А у тєбя СПІІІІІД, і значіт ми умрьом!"
пафосу й справді занадто: герої вмирають з "промовою",дивлячись прямо в очі глядачу...або в небо.
щодо акторського складу. Те, що було добре 20 років назад, не означає добре зараз. Михайло Батькович Боярський – класний "д'Артаньян", дон Сезар і т.д. Хоча, фізична форма в нього-!!! треба віддати належне.
Навпаки ,епізодичні ролі (наприклад,батька панєнки) запам'ятались більше грою акторів.
Богдан Ступка-як завжди на висоті.
Голос за кадром-"інородноє тєло": складається враження, що текст не до цього фільму.
Польська акторка порадувала чоловічу аудиторію глядачів( справжня ласка,як кажуть поляки).
Костюми, грим – розкішні.
А фільм, на жаль,такий собі
нарешті у нас десь показали?
Фільмів, книг та коміксів про скінів існує сотні. одні засуджують, інші пропагандують, треті сторонньо наблюдають. і лише одиниці вивчають чому молоді люди йдуть до скінів.
те що фільм в Росії зняли тільки зараз, не так і дивно, з огладу на закон *про негативне зображення субкультур*, бо перні скіни почали з*являтися в Москві ще на прикінці 80х років. але я не про це...
не хочеться виступати в ролі *адвокату диявола*, але в мене є друзі які входять до лав скінхедів. я не підтримую вбивство,проте інколи, коли хтось *гадить* на мою культуру, мову і землю, хочеться, як мінімум натовкти йому пику, як писав Пако *Приїхав до нас – вчи нашу мову, поважай наші звичаї*...
що до пост скриптуму – я менше боюся хлопців з голеним чолом та в формі, ніж хлопців в спортивних костюмах та кЕпках.
до речі про хлопців в кЕпках, коли вони грабують, вбивають українця (росіянина, білоруса і т.д), то це звичайний злочин, а варто їм в темному кутку, зі своїм короним *Вась, пару копачек не будет?* напасти на чорношкірого або араба, то по всіх каналах кажуть, що цей напад був через те, що він представник іншої раси...
шкода, не можу нічого сказати про фільм, бо ще його не бачив, але, ще раз повертаючись до пост скриптуму – його можна (на жаль) знімати в будь якій країні.
але є ВЕЛИКА різниця між скінами російськими, та Європейськими, бо в жодній іншій країні, скінів не спонсорують владні чини. а через те, вони й ведуть себе так *нахабно*, о знають, що їх все одно відмажуть...
особисто я не підтримую радикальні дії скінів, проте ще більше я не підтримую дії *антифашистів*... бо вони нічим від скінів, за своїми діями не відрізняються, а більш того, що гребуть під свої жернова, всіх хто носить символіку України, розмовляє Українською і т.д...
Раджу подивитися "Американську історію Ікс", потужний фільм на цю ж тематику з Едвардом Нортоном.
Нацизм є породженням царської Росії, в якій новина про єврейські погроми була і в німеччину він був експортований після 17 року разом дворянськими емігрантами. Нацизм у росіян в крові з давніх давен, як й імперські замахи. Гітлер то лише мідіум, який навіть свастику запозичив у тих же азіатів, до яких Росії все ж значно ближче ніж західно-європейській Німеччині.
А такі фільми радше популяризують, аніж змінюють на краще. Фашам буде чим пишатися читаючи титри. Решті ж буде чого остерігатися.
А я от не вірю, що кінематограф проходить пікову фазу кризи (хіба що кризу глядацького сприйняття, що вже ближче до кризи цивілізації). Жакоб правий. Розмови про смерть авторського кіно вже давно виглядають пережитком і користуються попитом лиш завдяки цікавості до явища смерті, як такої.
Власне, Ханеке, Тарантіно, Чан-Вук і раніше знімали кроваві бульбашки. В тому, що вони знову створили жорстокі фільми не обов'язково присутня тенденція. І, можливоо, не тенденція, а лиш випадок, що їх нові роботи одночасно потрапили у конкурс. Втім не буду будувати свої здогадки стосовно сезонної кіномоди до перегляду картин.
А тема, “якщо не вдарити глядача по очах, то він і не замислиться” і справді виглядає актуальною і невичерпною. Думається, що кіно і надалі буде звіріти та спрощувати моральні табу.
У нас хостелів бракує((( А Ви не маєте фото його? або може в них є сайт? хоча й так добре все уявляється)))
беCславні вироТки – бо в оригіналі ingloUrious bastErds:)
да, і чому "вироТки" а не "вироДки"?
а "елітний загін євреїв" – звучить прекрасно)))
Дякую, Дмитре, за таке Ваше хоббі. Безпритульні тварини – одне з найвразливіших моїх місць. Не можу стримати сліз, коли бачу голодні й сумні очі, що намагаються спіймати співчутливий погляд...
Мій собака свого часу теж був покинутим, заляканим і голодним. Тепер це чудовий, великий і ситий, а головне – дуже відданий пес. За цю відданість я так люблю тварин – у людей нема навіть дещиці тої відданості